субота, 23 вересня 2023 р.


Моя Полтаво, ти благословенна!

З твоїх джерел натхнення спраглі п'ють,

Добра й любові сходять мудрі зерна...

Твоїх дітей у світі впізнають.

Народе мій, ти обирав бентежних,

Серця яких впокорені меті –

І підкорялась обраним безмежність

Та істини – одвічні і прості...

Старе перо дрібне намисто літер

Нанизує мереживом думок;

То спинить час замало не півсвіту,

То раптом враз прискорить вічність крок...

І поза часом постає мистецтво,

Закохана Наталка і Еней –

То мудрий, іронічний Котляревський

До витоків народних нас веде!

Та, оглянімось... Вже новий філософ

Долає гордо всі жалі земні.

Оспівана земля ця стоголосо,

В моїм краю душа співа пісні!

І проростуть нові і сильні зерна,

Що кинула їх Генія рука;

Моя Полтаво, ти благословенна

Минулим і майбутнім у віках...